Політична система

Швейцарська Конфедерація існує з 1848 року. Столиця — Берн (Bern). Швейцарія не утворює єдності ні за етнічним складом, ні за мовою, ні за релігією. Оскільки різні культури добровільно об’єдналися, говорять про «націю доброї волі» (Willensnation). Швейцарія — нейтральна держава в міжнародній політиці.

В Швейцарії кантони та комуни мають значну самостійність, говорять про федералізм. 26 кантонів та понад 2000 комун мають повністю розбудовані державні структури. Кантон Ааргау має власну конституцію, уряд, парламент та суди. До компетенції кантонів або комун відноситься дуже велика кількість державних завдань. Тому, наприклад, шкільна система регулюється по-різному в залежності від кантону. В той час як федеральні закони поширюються на всю Швейцарію, кантони мають власні закони, які застосовуються лише в межах кантону. Комуни також можуть видавати власні розпорядження. З метою виконання завдань кантони, комуни та федеральний уряд стягують податки.

З метою запобігання концентрації влади державна влада в Швейцарії та кантонах розподілена на три незалежні гілки: законодавча (законодавча влада), виконавча (виконавча влада) та судова (судова влада). В кантоні Ааргау ці завдання виконують наступні установи:

• Законодавча влада: Рада кантону (Grosser Rat) (140 членів, обираються народом кожні чотири роки)
• Виконавча влада: Урядова рада (Regierungsrat) (5 членів, обираються народом кожні чотири роки)
• Судова влада: Різні суди на рівні районів та кантону

Комуни також мають органи законодавчої влади (збори комуни або парламент) (Gemeindeversammlung, Parlament) та виконавчої влади (міська рада або рада комуни) (Stadtrat, Gemeinderat). На федеральному рівні законодавча влада розподіляється на два палати: Національна рада та Рада кантонів (Nationalrat, Ständerat). Національний уряд (7 членів) називається Федеральна рада (Bundesrat). На національному рівні також існують різні суди. До Федерального суду (Bundesgericht) як найвищого судового органу можуть бути направлені, наприклад, рішення кантональних судів.

Швейцарці мають право голосувати та бути обраними. Вони обирають політичні органи на рівні комуни, кантону та на федеральному рівні, можуть висувати свою кандидатуру. Крім того, громадяни можуть проводити референдуми з політичних питань на рівні комуни, кантону та на федеральному рівні (пряма демократія, direkte Demokratie). За допомогою народної ініціативи громадяни можуть виносити на голосування власні питання. Іноземці, що мешкають в кантоні Ааргау, не мають права голосувати та бути обраними. Проте вони можуть звертатися з петиціями з політичних питань до органів влади.

Найвищі правові принципи закріплені в Федеральній конституції Швейцарії. Важливою складовою частиною Федеральної конституції (Bundesverfassung) є основні права, що базуються на положеннях Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ). Вони захищають існування людини (наприклад, право на життя, право на допомогу в скрутному становищі) та захищають окремих осіб від державної влади або групи від більшості. Вони гарантують, що ніхто не буде дискримінований через походження, расу, релігію, стать чи сексуальну орієнтацію. Жертви расової дискримінації отримують в кантоні Ааргау безкоштовну підтримку та консультації. В Швейцарії панує свобода релігії, думки та преси.